«Так, у нас з чоловіком дві доньки та син».
«Ja, mannen min og jeg har to døtre og en sønn.»
«Ja, mannen min og eg har to døtrer og ein son.»
«У мене також є дві доньки, але я розлучений».
«Jeg har også to døtre, men jeg er skilt.»
«Eg har òg to døtrer, men eg er skild.»
«Скільки років твоїм донькам?»
«Hvor gamle er døtrene dine?»
«Kor gamle er døtrene dine?»
«Міні чотири роки. Вона ходить до садочку. А Міріам десять, і вона вже ходить до школи».
«Mina er fire år. Hun går i barnehagen. Miriam er ti, så hun går på skolen.»
«Mina er fire år. Ho går i barnehagen. Miriam er ti, så ho går på skulen.»
«Мої діти вже всі вчаться в школі. Син закінчить школу наступного року».
«Alle barna mine går på skolen. Sønnen min blir ferdig neste år.»
«Alle barna mine går på skulen. Sonen min blir ferdig neste år.»
«Це чудово! Вони так швидко ростуть. Чим він згодом хоче займатися?»
«Så fint! De vokser så fort. Hva vil han gjøre etter det?»
«Så fint! Dei veks så fort. Kva vil han gjere etter det?»
«Хоче влаштуватися на роботу, але я кажу, що натомість йому варто вступати до університету».
«Han vil få seg en jobb, men jeg sier til ham at han burde begynne på universitetet i stedet.»
«Han vil få seg ein jobb, men eg seier til han at han burde byrje på universitetet i staden.»
«Це гарна ідея. Я також сподіваюся, що мої діти колись навчатимуться в університеті».
«Det er en god idé. Jeg håper også at barna mine vil begynne på universitetet etter hvert.»
«Det er ein god idé. Eg håper òg at barna mine vil byrje på universitetet etter kvart.»
