Едсон народився в Анголі одразу після того, як країна стала незалежною. Він був дуже високим хлопчиком. Своїм ростом він виділявся. Люди, які роздавали зброю дітям, щоб ті воювали під час громадянської війни, хотіли таких хлопчиків, як він.
Його мати боялася, що вони його заберуть, тому вирішила відправити Едсона жити до тітки в Португалію. Вона думала, що там він буде в безпеці.
Спочатку Едсону було дуже важко. Він сумував за теплою погодою, традиційною їжею, а найбільше за обіймами та поцілунками своєї мами.
Він погано розмовляв португальською, і йому було дуже важко навчатися і розмовляти з однокласниками. Він навіть почав сумніватися, чи варто було їхати до Португалії.
Якось вчитель помітив, як добре Едсон грає в баскетбол. Його взяли до баскетбольної команди, де він блискуче себе проявив. Він став популярним у школі та знайшов друзів. Він також став більш впевненим.
Тепер, ставши дорослим, Едсон тренує дітей-біженців та інших, кому загрожує ізоляція у суспільстві. Колись через свій зріст він міг стати дитиною-солдатом. Тепер його зріст дає йому сили допомагати іншим почуватися в безпеці.